ПОВЕЛИЧИТИ, ЧУ́, ЧИ́Ш,
Повеличити, чу́, чи́ш, гл. Сдѣлать большимъ, чѣмъ слѣдуетъ. Маштер, як робив криж, повеличи́в. МУЕ. III. 43.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 209.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОВЕН, ВНА, НЕ →← ПОВЕЛИКИЙ, А, Е.